ВИХОВНИЙ ЗАХІД
Не залежить
доброта від зросту!
(Літературна вітальня)
Вікова категорія – учні початкових класів
Г. М.
Тимошенко,
класний
керівник 4 класу
Новомиргородської
ЗШ І-ІІІ ступенів № 1
Мета: ознайомити учнів з життєписом
та творчістю В.О.Сухомлинського;
розвивати спостережливість,
допитливість, уміння
давати оцінку
вчинкам героїв
оповідань та казок;
викликати
бажання наслідувати позитивні риси персонажів
прочитаних творів;
виховувати
доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей,
любов до природи;
викликати гордість за
українську літературну спадщину.
Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, вишитий рушник, збірки
творів
письменника, презентація життєпису педагога, дитячі іграшки, костюми для інсценізацій
оповідань і казок, дитячі малюнки до
творів В.О.Сухомлинського.
Хід заходу
Вступне слово
вчителя
Хто він -
педагог-творець?
Дітям життя
присвятив,
Все їм
віддав без вагання.
Він їх
безмежно любив,
Знав їх
сердець поривання.
Сьогодні наш виховний захід присвячено українському письменнику,
вченому, вчителю – В.Сухомлинському. Ми познайомимося з життєвим шляхом і творами великого українця.
Учень
Вчитель, герой і поет
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
Світлі ідеї його
Вічні, як води Дніпрові,
Він видатний педагог,
Повен добра і любові.
Василь Сухомлинський -
вчитель народний поправу,
Як нам його не любить!
Як нам його не любить!
Презентація життєпису В.О.Сухомлинського
Учні
-
В. О. Сухомлинський - чудовий письменник, учитель від Бога, прекрасна людина.
-
Народився
В. О. Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині в
родині бідного селянина.
-
Після школи В. О. Сухомлинський
навчався у Кременчуцькому педагогічному інституті і працював учителем
української мови й літератури.
-
В. О. Сухомлинський – ветеран Другої світової війни. З 1941 по 1942 рр
воював, був двічі важко поранений.
-
З 1942 року працював учителем. З 1948 року – директор Павлиської
школи.
-
О. Сухомлинський – автор близько 1200 художніх творів: оповідань і казок
для дітей.
-
Гасло всього життя педагога – серце віддаю дітям.
-
Героями творчості В. О.
Сухомлинського найчастіше є діти. Його
твори вчать реагувати на вчинки й
поведінку героїв. Більшість творів письменника були написані в процесі
безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, бесід.
-
Давно
вже немає серед нас великого Вчителя, але
Школа під Голубим Небом працює і
сьогодні. Справу свого наставника продовжують інші вчителі.
-
Він залишив
назавжди
Слід після себе у світі.
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Учень Кожна казка,
кожне оповідання розповідають читачам
про неповторну красу природи, чуйність у взаєминах між людьми, магічну силу
доброти, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Щира усмішка,
добре слово і хоча б краплиночка тепла
мають дуже велику силу.
Інсценізація казки «Зайчик і Горобина»
(перед кожною інсценізацією вчитель мотивує діток до
сприймання, а згодом під супроводом учителя дітки створюють «Коло ідей»)
1.
Добрим
бути просто чи не просто?
Не
залежить доброта від зросту.
2.
Як людей полюбиш, пошануєш,
Силу
для добра в душі відчуєш.
3.
І закрутиться Земля скоріше,
Якщо
разом станемо добріші.
4.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
5.
І якщо вона, як сонце, світить,
То
радіють і дорослі, й діти.
Гра
«Якщо ти добра людина, то зможеш…»
… бабусі,
яка захворіла.
…
сестричку, яка впала.
…
однокласниці, яка хвилюється.
… мамі, що
стомилася.
Пісня «Усмішка»
Виставка
творів письменника
Учень Погляньте
на нашу виставку книжок В.Сухомлинського. Вони
розкажуть
вам про
життя хлопчиків і дівчаток, рослин і тварин. Книжки навчать вас бачити красу
природи, рости добрими та сміливими людьми.
Учні
З чим
порівняти нам добру людину?
З небом
безмежним в погідную днину,
З сонцем, що сяє і всіх зігріває,
З ніжністю
мами, що нас обіймає.
Із
джерельцем, що дає до водиці
Спраглим
вустам у жару притулиться,
З ніжним
теплом і усмішкою тата,
І з
вітерцем, що злітає крилато.
З хлібом духмяним, що з печі виймають,
З веснами
ще, як сади зацвітають,
З чистими
росами, ніжними квітами.
І з
вечорами, що йдуть з оксамитками,
З теплим світанням, що ллє промінцями.
З чуйністю,
ласкою й казкою мами.
Інсценізація оповідання «Кожна людина повинна»
Учні Щедро
ллє проміння сонце
У твоє й
моє віконце,
Щоб в теплі ми виростали
Й
світло людям дарували.
Й
де б ми в світі не були,
Щоб завжди любов несли,
Щастя, радість і тепло,
Щоб чудово всім було.
В світ
прийшли ми: я і ти
Для любові й доброти!
Будь привітним і прихильним,
Добрим, лагідним і сильним.
Вчися правдою прожити.
Теплим словом вмій зігріти.
Вчись завжди допомагати
І
людині співчувати.
І
старайся так прожити,
Щоб, як сонечко, світити!
І
в душі завжди нести
Теплий промінь доброти!
Доброта,
як промінь сонця,
Що з᾽явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само,
Як і пісенька в гаю.
Доброта, як щедрість літа, -
Радість, щастя і краса!
Як волошка серед жита,
Ще як дощик і роса.
Пам᾽ятайте,
любі діти,
Істина така проста:
Найцінніше в цілім світі –
Це любов і доброта.
Танець «Промінчик доброти»
Учитель. В.О. Сухомлинський дуже любив
дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку,
про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого
півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам
був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними,
працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з її широкими
луками, зеленими садами, безмежними ланами.
Конкурс на кращого знавця казок В.О. Сухомлинського
Учитель Твори Василя Олександровича
не залишили байдужими наших юних художників, і
вони намалювали ілюстрації до прочитаних казок.
(На екрані ілюстрації . Діти
коментують, відгадують назви казок.)
Інсценізація казки «Чорні
руки»
Учні
1. Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою.
2. Пам'ятай: без твоєї дружби їм тяжко.
3. Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню, сонечко.
4. Знай: це для неї найкращий дарунок від донечки.
5. Не забудь і про плаксу – маленького братика. Розкажи
йому казку про бубликів в’язку.
Інсценізація казки «Сьома дочка»
Рольова гра «Доброта»
Донечка:
– Мамо, люба, глянь, як
сяють ясні зорі золоті!
Мати:
– Кажуть люди: то не зорі,
Сяють душі то святі.
Кажуть, хто у нас на світі
Вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити,
Зла нікому не робив,
Бог послав того на небо,
Ясной зіркою сіять...
Донечка:
– Правда,
мамо, то все душі,
А не зорі там горять.
Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила,
Щоб добро робити вміла
І робить не вміла зла.
Гра «Відповідність: знайдіть
половинку»
·
Добро роби,
·
Краса людини –
·
Усе добре приймай,
·
Хочеш собі добра,
·
Добре діло –
·
Не одежа красить людину,
·
в добрій справі.
·
не роби нікому зла.
·
роби сміло.
·
добре й тобі буде.
·
а злого уникай.
·
а добрі діла.
Учень Є люди, як свічки:
Згорають, відходять в небуття.
Є люди, як зірки:
Горять і світять все життя.
Та ні, це не зірки, холодні, мертві.
Вони – серця, засвічені у небі,
Які горять, обігрівають все й не згаснуть.
Учні
Василь Сухомлинський …
Для учнів – красиве знайоме ім'я,
А праця його благородна,
Як зірка та, в небі сія.
Ті тихі розмови під кленом,
Бажані походи в поля
Приємним і радісним щемом
Згадає учнівська сім'я.
Казки для дітей пізнавальні
Писав видатний учитель,
А розповіді повчальні
Творив, як великий мислитель.
Він серце лишав завжди дітям,
Енергію й силу – роботі.
Щось тихо нашіптував вітам
У казці, у мріях, в турботі.
Виховував учнів в повазі
В пошані до слова Шевченка,
До рідного отчого краю
Й велику турботу про неньку.
Любив українськую мову –
Духовне багатство народу,
І йшов до дітей на розмову
І в яснії дні, і в негоду.
Шукав життєдайні струмочки
Коханої нашої мови,
Щоб діти пили і не знали
Від рідної мови утоми.
Казки Сухомлинського – вічні,
Цікаві, легкі, актуальні.
Листи і поради всебічні,
А постать його геніальна.
Заключне слово
вчителя
Отож, дорогі
діти, читаймо казки В.О. Сухомлинського, вивчаймо його творчу спадщину. Він –
великий педагог і великий письменник – приходить до нас, щоб разом із нами
відроджувати дух народу, розбудовувати незалежну Україну.
Учні
Дітям життя присвятив
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить!
Він наша гордість і слава!
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Шану творцю віддає
Юних сердець покоління.
Як в Сухомлинського, є
В нього талант і горіння.
Комментариев нет:
Отправить комментарий